Техніка об’єднання

Ця техніка роботи з колодою полягає в розумінні міфу про протилежності.

Звичайною річчю в нашому світі став поділ на протилежності. Це не лише світоглядні ідеї – це вже частина нашого мислення, котра відображається на побутовому рівні. Добро і зло, світло і темрява, добре й погане – це все стало настільки звичним для нас, що сприймається автоматично і без будь-якого осмислення. Чому цей тип мислення називають міфічим? Які його недоліки та переваги?

Вигода таких полярних суджень полягає у простоті і швидкості прийняття рішень. «Добре – погано», «свій – чужий», «вигода – втрата» дозволяють просто ухвалювати рішення і створюють чітку для більшості людей картину світу, в рамках якої досить легко порозумітись.

Недолік дуальних систем криється у тому, що ми втрачаєм більшу частину реальності. Коли лишається тільки біле й чорне, то не залишається жодного відтінку сірого, категоричність в судженнях призводить до втрати можливостей і ставить бар’єри у розумінні світу.

Міфологічність дуальної системи полягає у певній її штучності. Розглянемо її з прикладом.

Світло і Темрява. Один з класичних прикладів дуальних пар. Ми маємо два явища, котрі протилежні одне одному. Світло бореться з Темрявою, перемога Світла над Темрявою, світлі й темні сили в міфології – все це досить звичні і зрозумілі образи. Та що тут не так? 

Розглянем світло як фізичне явище. Світло – потік фотонів, це оптичне випромінювання атомів та молекул. Натомість темрява… то всього-на-всього відсутність випромінювання. Темрява не може впливати на світло, випромінювання світла залежить від джерела та матерії, з якою світло взаємодіє. Якщо ми глянемо в проміжок між світлом і темрявою, то побачим, що жодного протистояння нема – є лише фізичне явище, котре проявляється сильніше чи слабше. А початкове і кінцеве положення просто виокремили в крайнощі. Насправді, між темрявою і світлом криється величезний пласт проявлення світла.

Візьмем інший приклад із розділенням наших моральних суджень. Наприклад, така категорична пара, як Добро і Зло.

Добрό - категорія етики, якою позитивно оцінюють певну поведінку, явища чи події. Добро – благо, моральне, правильне, стверджувальне, позитивний початок, корисне, пожиточне. Протистоїть злу, поганому, руйнівному, негативному початку. Здавалось би, все логічно і зрозуміло, але давайте глянем на світ, котрий криється між цими крайнощами. Оскільки мова йде про оцінку, то неможливо уникнути суб’єктивності в судженнях. Ні для кого не секрет, що добро для одного – то зло для іншого. Нема таких явищ, які б не могли сприйматись інакше різними людьми. Це стосується навіть таких важливих речей, як життя чи смерть. Для когось смерть залишається добром. Наприклад, важко хворі чи взагалі невиліковно хворі люди обирають смерть. А ще є релігійні фанатики, котрі вважають, що праведна смерть - то найкращий чин в їхньому житті. Таких прикладів є багато, адже нема явищ, котрі об’єктивно можна вважати хорошими чи поганими. Коли ми заглянем між ці крайнощі, то побачим, що там ховається лише наша оцінка подій та явищ зовнішнього світу відносно нас. І градація цих оцінок може бути величезною – поганенько, дуже погано, терпимо, гарно, чудово, дивовижно, дуже бажано і т.д. Розуміння такої широти можливих реакцій дозволить гнучкіше реагувати на життя, а надалі й обирати ці реакції самотужки.

Зворотний бік карт – це чотири слова. Протилежні слова – то пари «протилежностей», з якими ми працюватимемо спочатку. Суть вправи – об’єднання цих протилежностей в явище, яке вони приховують, як ми це зробили зі світлом і темрявою, в яких знайшли різні ступені проявлення світла; як ми це зробили з добром та злом, де виявили крайні позиції на шкалі нашої суб’єктивної оцінки. 

Така робота виховає у вас звичку не мислити категоричними судженнями, а задумуватись про суть явища. Тоді виникне бажання розібратись: що насправді криється за простими речами? Відповідь на це питання, у свою чергу, дасть вам більшу гнучкість в аналізі ситуації та можливості вибору рішення.