Баїльниками на Гуцульщині називали людей, які могли лікувати бесідами і казками. Сам термін походить від слова «бай», тобто розмова. Я пропоную вам зайнятись створенням казок. Візьмем дванадцять карт, як місяців у році. З допомогою цих карт вам потрібно створити свою казку.
Розміщувати картинки і слова можна довільно, як-от на прикладі нижче:
Ваше завдання – створіть казку, чи історію, чи навіть легенду. Творіть гарні історії, де головний герой в скрутному становищі чи перед непростим вибором долає всі перешкоди і перемагає. Такі історії важливі, вони наповнюють наш світ впевненістю та вірою в успіх.
Для початку, спробуйте розмістити картинки так, аби у вас вибудувався сюжет. А коли ви вдосконалитесь у цій справі, то розставляйте карти випадковим чином, вчіться формувати історію з випадкових комбінацій. Саме так ви дізнаєтесь дивовижні історії про подвиги життя.
Навчіться в житті звичайних людей бачити героїчні сторінки. Ми часто недооцінюємо чуже життя, нам здається, що довкола самі невдахи. Але принижуючи заслуги інших людей, ми позбавляємо свій світ від величі.
Вправа «Перше враження»
Кажуть, що перше враження – найкраще, але життєвий досвід спростовує цю просту й зручну теорію. Для виконання вправи слід вибрати три карти і розставити так, як зображено нижче:
Перед вами дві картинки і пара протилежностей. Подумайте, яке слово з двох стосується правого персонажа, а яке – лівого. Тепер наповніть себе емоціями, які б найкраще відображали взаємодію картинки і слова. Спочатку з однією парою, а потім – з іншою. Якось так ми і робим в реальному житті.
А тепер спробуйте навпаки. Те слово, яке застосовували до правого персонажа, застосуйте до лівого, наповніть цю картинку протилежними емоціями. Ви помітите, як нове слово починає теж пасувати цьому зображенню. Все залежить від нашого бажання.
Ми часто ставимось упереджено до людей через стереотипи: блондинка – недалека, безхатько – п’яничка, тощо. Вішати ярлики – справа швидка, рефлекторна і невдячна. Так ми багато втрачаємо і обкрадаємо, в першу чергу, самих себе.